Індострауси ціна

Вирощувати індостраусів значно простіше, аніж вигодувати свиню

Мова йде про гібридний вид, який виводять, схрещуючи страусів та індиків. З пташенят виростають незвично великі особини. То в чому їх перевага?

“Два роки тому дружині поміняли клапан у серці, після чого лікарі наголосили, що варто перейти на дієту, свинину заборонили, бо це шкідливо для судин. От ми і задумались: яку живність розводити, аби було з чого той раціон складати? – говорить фермер Любомир Гощівський. – Якось від знайомого почув про індостраусів, зацікавився, навіть порадився з лікарем. А той запевнив, що це хороше дієтичне м’ясо, от ми і наважились на розведення цих незвичних птахів. Коли вони з’явились на нашому подвір’ї, сусіди приходили подивитись, ніколи ж такого не бачили”.

Фермер запевняє, що вирощувати таку птицю значно простіше, аніж вигодувати свиню. Ці птахи невибагливі в їжі, важливо хіба що перший місяць їх уважно доглядати. Індострауси не переносять холодів, тому вирощують їх улітку.

“Для прикладу, я купую пташенят в травні, коли надворі ще не дуже тепло. Тому на перших порах тримаю їх під лампою, аби не померзли, а як підростуть, вже можна випускати надвір. Годувати їх треба пшеницею, висівками, вареною картоплею. Ця птиця їсть удвічі менше, ніж кури-бройлери. А ще індострауси полюбляють пастися, довкола нашої хати всю кропиву й подорожники вискубують”, – каже Любомир Гощівський.

Він розповів про особливості поведінки цієї птиці. “За виглядом вони схожі на індиків, але дуже великих, хоча характер мають спокійний (кажуть, тим схожі на страусів), не літають. Вони мають білий колір і виростають до метра висотою. Причому ростуть дуже швидко, я майже кожного ранку, коли виганяю їх пастись, бачу, як за ніч підросли. Не можу надивуватись цьому. Судіть самі, пташенят продають, коли їм приблизно місяць, тоді вони важать 700 – 800 грамів. А через чотири місяці, я спеціально підрахував, індостраус важить до 22 кілограмів, чистого м’яса притім отримуємо приблизно 18 кілограмів з кожного. Цю птицю можна тримати й довше, тоді вони виростатимуть ще більшими. Фахівці кажуть, що вони можуть набирати масу до 25 кілограмів і є рекордсменами по виходу м’яса – 80%, з яких 30% – це грудинка. Ми за літо вирощуємо десятьох, і маємо забиту морозильну камеру м’ясом, якого вистачає на цілий рік”, – каже Любомир Гощівський.

На смак м’ясо схоже на індиче, підходить для бульйонів, відбивних, тушенини. Смачно і корисно, та ще й вигідно. Для порівняння: аби виростити свиню, знадобиться рік, за порося віддасте 400 – 600 гривень, на його вигодовування в місяць знадобиться в середньому мішок комбікормів (200 гривень), плюс картопля, молоко (якщо немає своєї картоплі, треба вдвічі більше комбікормів). Загалом, за приблизними підрахунками, виходить щонайменше три тисячі гривень, отримуємо приблизно 100 кілограмів м’яса й сала, а роботи – на увесь рік. Тоді як на десяток індостраусів (одне пташеня коштує 140 гривень) треба два мішки круп на місяць (400 гривень), а вже через чотири місяці маємо 150 – 180 кілограмів дієтичного, екологічно чистого м’яса. Та ще й пір’я є. Тому переваг такого вибору насправді чимало.

У Горбачах розводять індостраусів

Роман Уський, 50 років, розводить на фермі в селі Горбачі Пустомитівського району Львівської області дивовижу — гібрид індика та страуса. Фермер називає своїх птахів "індостраусами".

Господар у камуфляжній куртці веде на город. За двоповерховою кам"яницею збудована ферма заввишки у людський зріст і 15 м у довжину.

— Тримаю птицю закритою, бо курячого грипу боюся, — Роман Уський відчиняє залізні ворота. Приміщення ферми розділене дошками на чотири відсіки. У кожному — птахи різного віку. Найстарші, чотиримісячні, вимахали вище метра.

— Називаю їх індостраусами. Бачите, — показує на великих із білим пір"ям птахів, — схожі на індиків, тільки більші. А характер мають як страуси. Так само спокійні, не літають. І страшенно люблять блискучі речі.

Роман Миколайович засукує рукав і показує індикам годинник зі сріблястим браслетом. Птахи обступають його і дзьобають у руку.

Найстарші вимахали вище метра

— Рік розводимо, а всіх їхніх захцянок не вивчили, — розповідає. — Нещодавно помітили, що починають нервуватися, коли невчасно послід вивозимо. Мій син Андрій вичитав, що тоді в повітрі багато азоту, а це на них негативно впливає.

Уський веде до заскленого відсіку з індостраусами, яким лише кілька днів. Гріють птахів червоними лампами.

— Ці теж із характером, — усміхається господар. — Ми спочатку їм білі лампи поставили. То вони аж до крові чубилися! Виявляється, не люблять яскравого світла. Дратуються.

Роман Уський за спеціальністю товарознавець. Закінчив Львівський торговельно-економічний інститут, Київську вищу школу менеджерів при Кабміні, Паризьку вищу школу управління.

— Усе життя працював у торгівлі, — каже. — А коли на пенсію вийшов, надумав власний бізнес відкрити.

Розводити індостраусів Уському порадив знайомий, який колись вигодовував кількох таких птахів. Показав вирізки з журналів, як за ними доглядати. Ферму Уський разом із товаришем Тарасом відкрили торік. Нині на господарстві вигодовують 700 голів.

— Головне — має бути чисто й тепло, — Роман підходить до стіни. — Кілька разів на місяць тут білимо, а на підлогу столярну тирсу кладемо. На день по два рази мусимо свіжої насипати — від вологи птахи на ноги хворіють. До ферми підвели газ, поставили газові конвектори на стіни. Маленькі індострауси полюбляють температуру не нижче 37 градусів.

На ферму регулярно навідується місцевий ветлікар, перевіряє, чи птахи здорові. Найкритичніший період для птахів — перші три тижні.

— Одноденні індики коштують два євро, — розповідає Уський. — Привозимо їх із Польщі. Птахів там штучно запліднюють, а яйця вигрівають особливим методом, — виймає з кишені маленьке коричневе яйце. — Бачите, птахи великі, а яйця менші, ніж курячі.

На смак м"ясо нагадує телятину

За чотири місяці індики набирають по 10–18 кг битої ваги (випотрошена птиця), індички — по 7–10. Уський продає м"ясо по 17 грн за кілограм, переважно у Моршині. Найчастіше індостраусів замовляють дитячі санаторії.

— Щомісяця закуповуємо 500 маленьких птахів, а продаємо не менш як 800 кілограмів м"яса, — каже гордо.

Доглядає за індиками 40-річна Люба Кончелич. Жінка насипає корм у довгі пластмасові коритця. Збоку ставить миску з водою.

— Індострауси багато п"ють, — каже жінка. — Годую птахів спеціальними кормами. Індики їдять суміші з кукурудзи, пшениці, обов"язково має бути соя і олія. Дорослим індикам півкілограма на день треба давати. Харчі із сусіднього села Щирець привозять.

— Для маленьких у Польщі купуємо "Провімі", — продовжує Уський. — Він багатий на вітаміни А, D, Е. Для місячних — коломийський "Абомікс". Кілограм суміші польського виробника коштує дві гривні, українського — гривню.

Роман Уський запрошує присісти за столик біля хати під виноградом. На таці приносить смажені відбивні з індострауса. На смак м"ясо нагадує телятину.

— Американські фермери на День подяки індиків безкоштовно роздають, — розповідає Уський. — Як удасться ферму розширити, теж таке запровадимо.

Широкогрудих індиків привозять з Польщі

— Індострауси? — здивовано перепитує завідувач кафедри годівлі і розведення тварин Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. Ґжицького Ярослав Кирилів, 54 роки. — Очевидно, пан Уський вирощує індиків породи "біла широкогруда". Їх отримують штучним схрещенням двох порід у першому поколінні індика та страуса. В Україну добових індиків завозять переважно з Польщі. Ветеринари їх вакцинують, тому вони стійкі до хвороб. Правда, вибагливі. Їх вирощують фермери, які не бояться ризикувати.